Шляхи подолання педагогічної занедбаності молодших школярів в процесі навчання масової початкової школи

3) високий - сформованість навичок творчої діяльності у здобутті знань, умінь та навичок впродовж всього уроку та в позаурочний час. Зацікавленість певними видами навчальної діяльності, самостійна діяльність на уроці, бажання з’ясовувати невідоме.

4) дуже високий - оволодіння операціями творчої діяльності, самостійний пошук цікавої та нової інформації, розвиток пізнавального інтересу до навчальних предметів, прагнення взаємообміну інформації та спілкування з однокласниками.

Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці.

Таблиця 1.1. Порівняльний аналіз динаміки розвитку творчої діяльності та пізнавальних інтересів педагогічно занедбаних учнів молодшого шкільного віку в процесі експериментальної роботи.

Зокрема, позитивна динаміка у співвідношенні рівнів сформованості та розвитку творчої діяльності та пізнавальних інтересів на початку та наприкінці експерименту підтверджують, що у навчанні таких учнів були спостережені такі зміни у покращенні їх навчання:

інтерес до навчання та навчальних предметів, які є для них цікавими;

пошук необхідної інформації у підручнику тощо;

самостійне виконання вправ, завдань, які відповідають їх індивідуальним і психологічним особливостям;

творчий пошук у виконанні завдань;

бажання вивчати та пізнавати;

підвищення відповідальності за виконання дорученої справи;

ініціативність та наполегливість у навчанні.

Порівняльний аналіз результатів на початку та в наприкінці дослідження, представлених у таблиці, дозволяє зробити попередній висновок, що підтверджує сформульовану гіпотезу: оволодіння операціями творчої діяльності та розвиток пізнавальних інтересів у педагогічно занедбаних учнів стає більш кращим за умови використання різноманітних оптимальних форм роботи.

Вивчення та узагальнення основних теоретико-практичних особливостей педагогічної занедбаності учнів початкових класів, дає можливість сформулювати такі основні напрямки в навчанні та розвитку дітей, які не встигають та відчувають труднощі в оволодінні знань, умінь та навичок. А саме:

а) формування особистісно значущих мотивів навчання мотивації як рушійної сили;

б) розвиток пізнавальних інтересів учня як основи навчальної пізнавальної активності;

в) розвиток психічних процесів;

г) формування загально навчальних умінь та навичок;

ґ) розвиток творчості;

д) формування основних способів навчальної діяльності.

Проблема дидактичної занедбаності вимагає свого цілісного вивчення та обґрунтування у навчально-виховному процесі.

Власне, дане питання ми розкрили на основі сутності найоптимальніших підходів щодо подолання занедбаності учнів у навчальній діяльності.

Чимале значення у вирішенні даної проблеми займає вивчення особистості педагогічно занедбаного учня. Слід виділяти не лише негативне, але й позитивне, успіхи та труднощі. Щонайперше завдання, яке стоїть перед вчителем, полягає в тому, щоб не залишити поза увагою таких учнів, один-на-один із власними труднощами.

Важливо сформувати в дітей позитивні мотиви навчальної діяльності. Зміни у ставленні до занедбаного учня, прояви істинної зацікавленості його успіхами як вчителем, так і батьками, сприятимуть формуванню у них позитивних емоцій, що впливає на самоповагу, віру у власні сили. Успіхи в навчанні впливають і на розвиток інтересу до навчання, - дитині неодмінно захочеться повторити успіх, а закріплення його буде позитивним поштовхом до формування пізнавального мотиву.