Педагогічні умови стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності

Педагогіка: історія і сьогодення » Педагогічні умови стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності

Сторінка 6

Виходячи з аналізу теоретичного матеріалу і результатів констатувального експерименту, основним завданням формувального етапу дослідження була розробка такого організаційно-методичного забезпечення дисципліни “Фізичне виховання”, що сприяє усвідомленню студентами різнобічного впливу фізкультурної діяльності на особистісний розвиток та професійне становлення. Із цією метою теоретично розроблені та практично обґрунтовані умови формування активності студентів до фізкультурної діяльності.

Схематично взаємозв’язок і взаємозумовленість компонентів системи заходів: мети, обов’язкових занять та позааудиторних форм діяльності, педагогічних умов стимулювання активності студентів до фізкультурної діяльності та результату – зображено на рис. 1.

Зважаючи на складність процесу формування активності студентів до фізкультурної діяльності, його залежність від багатьох чинників, у дослідженні запропоновані такі педагогічні умови, поєднані сутнісними зв’язками:

1. Впровадження в практику викладання методів і засобів активізації студентів до фізичної культури та спорту.

2. Розширення сфери фізкультурної діяльності студентів за рахунок позааудиторних форм роботи.

3. Забезпечення тісного взаємозв’язку фізичного виховання з професійною орієнтацією особистості майбутнього педагога, де фізкультурна діяльність – один із способів реалізації професійних планів і намірів, життєвого призначення, умова успішного виконання соціальних і професійних функцій.

Перша умова сприяє зацікавленню студентів фізичною культурою та спортом, збудженню фізкультурного інтересу, актуалізації потреби у фізичному самовдосконаленні.

Друга умова спрямована на збудження внутрішніх механізмів активності до фізкультурної діяльності для прояву своїх прагнень, намагань, вияву вольових якостей у позааудиторній роботі.

Третя умова розширює простір для виявлення активності, творчості в майбутній педагогічній діяльності.

Подальша робота була спрямована на послідовне обґрунтування й детальний аналіз кожної із зазначених педагогічних умов. Для реалізації педагогічної умови – “Впровадження в практику викладання методів і засобів активізації студентів до фізичної культури та спорту“ – у роботі з експериментальними групами використовувалися такі стимулювальні впливи: створення ситуації успіху для кожного студента; заохочення і покарання; створення позитивного емоційного фону на занятті; диференційований підхід до розвитку рухових умінь студентів; оцінка; гласність досягнень; використання різноманітних засобів, прийомів і методів організації студентів на академічних заняттях; застосування ігрового та змагального методів на етапі вдосконалення вивчених рухів; виконання фізіологічних дослідів і педагогічних спостережень, пояснення фізіологічної суті та значення вправ, що виконуються.

Для реалізації другої педагогічної умови – “Розширення сфери фізкультурної діяльності студентів за рахунок позааудиторних форм роботи” – проводилася: робота з формування вмінь та навичок самостійно займатися

Наступна педагогічна умова – “Забезпечення тісного взаємозв’язку фізичного виховання з професійною орієнтацією особистості майбутнього спеціаліста, де фізкультурна діяльність – один із способів реалізації професійних планів і намірів, життєвого призначення, умова успішного виконання соціальних і професійних функцій” – реалізовувалась розкриттям перед студентами значення як відповідного предмету в цілому, так і окремих його завдань для майбутньої професійної діяльності. До числа останніх віднесено, як найбільш актуальні, два завдання: розкриття перед студентами значення використання фізичних вправ у формуванні елементів педагогічної майстерності та з метою профілактики професійних захворювань.

Формувальний експеримент проводився з метою перевірки ефективності запропонованої системи заходів стимулювання активності студентів до фізкультурної діяльності. Її ефективність визначалася шляхом порівняння результатів експериментальної та контрольної груп й оцінювання статистичної достовірності різниці сформованості активності до фізкультурної діяльності на початку та в кінці дослідження за допомогою методів математичної статистики.

Експериментальні дані, що характеризують рівень сформованості активності студентів до фізкультурної діяльності представлені в табл. 1. Отримані перед початком формувального експерименту результати щодо сформованості активності до фізкультурної діяльності в студентів експериментальної та контрольної груп практично не відрізнялися. Так, в експериментальній групі з високим рівнем активності було виявлено 9 студентів, що складає 6,2%, з достатнім рівнем – 40 осіб (27,4%), середнім – 42 (28,8%), низьким – 55 (37,6%). У контрольній групі ці показники були близькими: з високим рівнем – 11 студентів (7,2%), з достатнім – 41 (27,1%), середнім – 42 (27,6%), низьким – 58 (38,1%).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Характеристика сучасного уроку хімі
З-поміж пріоритетних галузей науки та виробництва велике значення має хімія, що дає міцні, системні знання про речовини - їх склад, будову, властивості, поширення в природі, способи використання й од ...

Методика навчання біології в системі професійної підготовки вчителя біології
Навчальна дисципліна «Методика навчання біології» є завершальною ланкою в системі професійної підготовки вчителя біології у вищому педагогічному навчальному закладі, спрямованою на комплексне методич ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net