Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп

Педагогіка: історія і сьогодення » Пошуково-дослідницька діяльність » Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп

Сторінка 7

2. Ми видихаємо з повітрям воду.

або

Під час дихання ми виділяємо воду.

Запропонувати дітям подихати на дзеркальце або на холодне скло.

Дзеркальце помутніло, запотіло. Провести пальцем по запотілому склу. Чому палець став мокрим? Звідки взялася вода? Це ми її виділяємо під час дихання. За добу людина втрачає багато води, і її треба поповнити: випити або спожити з їжею.

3. Як зробити чисту воду?

Взяти стакан води з різними домішками: зерном, паличками, ниточками .Пропустити через паперовий фільтр в другий стакан.

Найчистіша вода одержується шляхом охолодження водяної пари. Вона не містить ніяких домішок.

На носик чайника одягніть склянку, баночку, а під нею прилаштуйте глибоке блюдце чи мисочку. Закрийте чайник кришкою і починайте кип'ятити воду. Вода випаровуватиметься через носик. Пара, торкаючись стінок холодної банки, охолоджується і знову перетворюється на воду. Крапельки води мають стікати на блюдце.

Отже, до структури дослідницької діяльності входить:

• постановка проблеми;

• пошук шляхів її розв'язання та побудова гіпотез;

• розв'язання завдання за допомогою практичних дій.

Кожний етап потребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості, творчого пошуку.

Мислення є процесом руху думки від невідомого до відомого. А здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька діяльність можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, помітить, що трава під дошкою, яка лежала на ній тривалий час, жовтувата, а трава «на волі» зеленіша, інша ж дитина навіть не зверне на це уваги.

Пошуково-дослідницьку діяльність сприяє розвитку мислення, спостережливості, допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень. У кожному досліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати його.

Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, не боятися навіть помилкових суджень. Проте дорослий часто виявляє нетерпимість, коли хтось із них висловлюється не так, як це бачить він, і одразу відповідає сам або звертається до іншої дитини. Не можна казати малюку, що його відповідь неправильна, адже наступного разу він уже не зважиться висловити свою думку. Не варто також і підганяти його з відповіддю - нехай поміркує; можна в разі потреби поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже не буває, бо в природі уcі процеси доволі складні.

Правильних відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками та здогадками.

У дослідницькій діяльності пошукове завдання розв’язуються шляхом практичної діяльності, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У багатьох дослідах результат можна побачити одразу, і це також стимулює пізнавальний інтерес дитини. Наприклад, таке явище, як дощ, можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду й частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись із прохолодним предметом, вже краплями впадуть донизу.

Безпосередні спостереження за об’єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть педагогічно цінніші порівняно зі словесною інформацією, отриманою дітьми на кількох заняттях у приміщенні. Організоване заняття доцільно проводити лише після набуття дошкільниками досвіду взаємодії з природними об’єктами для узагальнення засвоєної інформаціі.

Для дошкільняти, за висловом Є.Шулешка, важливо не що робити, а з ким. Тому педагог має заслужити довірливе ставлення до себе з боку дітей та вважати це основною умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців.

Плануючи та організовуючи дитячі експериментування, вихователь ставить мету, добирає потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію визначає пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з ними.

Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати oкpeмі пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень і складних умовиводів.

Доступна самостійна пошуково-дослідницька діяльність дітей створила широкі можливості для виховання в них інтepecy до природи та розуміння й значення.

Структурними компонентами пошуково-дослідницької діяльності є:

• спостереження;

• поетапне фіксування результатів;

• зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів;

• висновки.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 



Методи навчання, їх класифікація
Після завершення жвавої дискусії з проблеми методів навчання, яка проходила в 60-і роки, з'явилося декілька буквально взаємовиключних визначень поняття «Метод навчання» і близько двох десятків класиф ...

Методика використання рівневих систем фізичних задач як засобу диференційовного навчання учнів
Серед важливих засобів підвищення ефективності навчального процесу, реалізацій прикладної спрямованості шкільного курсу фізики є здійснення міжпредметних зв’язків. Міжпредметні зв’язки дають можливіс ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net