Сучасне науково-теоретичне обґрунтування ролі сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка: історія і сьогодення » Роль сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку » Сучасне науково-теоретичне обґрунтування ролі сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 7

Метою трудового виховання в сім'ї є: забезпечити психологічну готовність особистості дитини до праці, сприяти виробленню любові до праці, творчості.

У завдання і зміст трудового виховання входить формування в дітей розуміння ролі праці в житті людини, суспільства; формування творчої особистості, активної життєвої позиції, виховання цивілізованого господаря; розвиток потреби у творчій праці, діловитості, підприємливості; виховання дисциплінованості, організованості, вміння включатися у виробничі відносини; ознайомити дітей з різноманітними професіями і надання їм допомоги у професійному самовизначенні; психологічна підготовка до праці.

Основними засобами виховання працьовитості є активність дітей у роботі, слово батька і матері. Усі ці види праці повинні об’єднати завдання: виховати і вдосконалити в дітей прагнення до діяльності, не допускаючи неробства, оскільки “неробство – мати всіх вад”. Реалізувати зміст трудового виховання батькам допоможуть форми трудового виховання: творчі справи дітей, до яких можуть бути залучені батьки, домашня колективна робота, форми зв'язку сім'ї зі школою.

Принципи трудового виховання – це вихідні положення, на основі яких здійснюється трудове виховання в сім'ї. Отже, батьки повинні дотримуватися таких принципів трудового виховання молодших школярів:

1. Поєднання виховання працелюбності з моральним вихованням, з гуманним ставленням до людей. Тобто, батьки повинні вчити дітей цінувати не лише свою працю, але й труд інших людей, результати їх праці, відноситися до неї з повною відповідальністю, добросовісністю.

2. Праця в сім'ї не повинна бути важкою та примусовою. Вона має бути творчою. Батьки не повинні примушувати своїх дітей до тієї чи іншої роботи, а викликати у них бажання виконувати її, і робити це з творчістю, душею, прикладанням своїх зусиль.

3. У трудовому вихованні дітей слід виходити з того, що в праці дитина розвивається не тільки фізично, а й духовно. Праця пов'язує дитину духовними нитками обов’язку з іншими людьми. З почуття поваги до праці, з думки про те, що праця – творець щастя, народжується той стан повинності, без якого немислимо собі уявити елементарну моральну культуру людини, її відповідальність за своє майбутнє.

4. Трудове виховання молодших школярів в сім'ї повинно передбачати підготовку повноцінного громадянина, здатного брати участь у суспільній праці.

5. Залучення дитини до різних видів продуктивної праці.

6. Праця повинна бути посильною та безперервною. Так, як праця впливає на фізичний та духовний розвиток особистості дитини, то вона повинна бути безперервною. Це має вплив на якість розвитку, як фізичного, так і духовного.

7. Праця повинна бути поєднана з багатогранністю життя. Формами трудового виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї можуть бути: зв'язки школи з сім'єю, вишивання, в’язання, малювання, особливо, ці форми є ефективними, якщо батьки разом з дітьми залучаються до такої роботи, також формами трудового виховання можна назвати читання казок, оповідань, які мають виховну цінність, залучати дітей до спільної побутової праці з батьками, відвідування виставок творчих робіт видатних людей, дітей.

Методами трудового виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї найбільше виступає особистий приклад батьків, а також переконання, метод похвали.

У процесі фізичного виховання молодшого школяра в сім'ї найефективнішими методами є ігровий та змагальний. Через ігрову діяльність дитина входить у світ знань, на позитивному емоційному тлі починає вивчати азбуку науки, оволодіває духовними цінностями. У народі кажуть: "Де гра, там і радість!". Те, в що звичайній, неігровій ситуації для дитини нудне, неприємне і стомлююче, у грі, завдяки її емоційній привабливості, долається успішно й легко. Розумно організована гра є дійовим методом формування важливих рис особистості: дисциплінованості, кмітливості, винахідливості, сміливості, витривалості, спритності, рішучості, наполегливості, організованості, стриманості. Гра вчить зосереджувати зусилля, керувати собою, бути точним. У грі моделюється свого роду мікросуспільство, в рамках якого діти одержують початкову підготовку в галузі суспільної поведінки. Граючись, діти відчувають радість від реалізації своїх фізичних і розумових сил, що є невід’ємною умовою розвитку. Особиста рухова участь у грі допомагає батькам скоротити відстань між собою і дітьми. Батьки-вихователі повинні вміти володіти ігровими ситуаціями, які дозволяють дитині увійти в духовний світ, направити їх ініціативу і творчу активність у потрібне русло. Гра-умова цілеспрямованого спостереження за дітьми, коли для батьків розкриваються здібності, інтереси, якості їх особистості, які залишаються прихованими за інших обставин. Зрозуміти природу ігрового методу можна на основі розуміння суті гри, тому що для нього притаманні ознаки, характерні для ігор, але набагато ширші від останніх за формами реалізації. Не використавши жодної відомої гри, можна провести все заняття ігровим методом. Характерною оцінкою методу є сюжетна організація рухової діяльності. Сюжет визначає змістовну канву поведінки і взаємодії тих, хто виконує тренувальне завдання. Виконання навчально-тренувальних завдань ігровим методом слід розглядати як систему різноманітних рухових дій, які виконуються у межах прийнятих правил. Найхарактернішими рисами ігрового методу є наступні: широкі можливості відтворювати стосунки між людьми у вигляді взаємодопомоги і гострого суперництва; яскраво виражена емоційність, що вимагає старанно регламентувати і регулювати стосунки між гравцями; швидка зміна ситуації, яка вимагає постійного внесення корективів у дії гравців з метою оперативного вирішення проблем, що виникають; можливість надання гравцям широкої самостійності вибору засобів діяльності і способів поведінки, прояву ініціативи і творчості в діях; комплексне використання рухових навичок, прояву фізичних, вольових і моральних якостей для досягнення успіху, що визначає комплексну дію гри на організм дитини. Практично будь-яку фізичну вправу можна виконати ігровим методом.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 



Загальна структура навчального предмету
Наука і технології нині досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть створені ними можливості не можуть задовольнити усіх потреб людства. Опанування економікою створює основи для досягненн ...

Відношення молодших школярів до природи
Молодшим школярам властиві допитливість і емоційна чуйність, що й обумовлює характер їхнього відношення до природи. Як і в дошкільників, у них переважає естетичний мотив, однак у більшій частині відп ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net