Основні підходи до розвитку процесів запам’ятовування

Сторінка 1

На забезпечення міцності засвоєння навчального матеріалу на практиці спрямовано реалізацію всієї системи навчальної діяльності школи. При цьому враховується, що наочне, показане, побачене на довше зберігається в пам’яті. Процес запам’ятовування проходить інтенсивніше при умові залучення дітей до активної мислительної діяльності, використання ними операцій порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення. Ефективним у початкових класах є своєчасне використання пам'яток, таблиць, інструкцій, зорових опор, які допомагають учням поступово, без перевантаження сприймати і запам'ятовувати значущі об’єкти.

Доведено, що без міцно сформованих умінь і навичок з читання й письма, достатнього розвитку усного та писемного мовлення, без навичок швидких обчислень подальше навчання якщо й можливе, то пов'язане з великими труднощами і для самих учнів, і для вчителів. У вимогах до кінцевих результатів засвоєння знань з кожного предмета вчитель повинен виділяти рівні: ознайомлення, запам'ятовування-відтворення, самостійного застосування. Те, що учень має засвоїти міцно, вимагає самостійного застосування знань або умінь.

Основним шляхом досягнення міцності і дієвості знань є врахування і практична реалізація особливостей мнемічної діяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі.

Проблему розвитку процесів запам’ятовуваня можна співвіднести з компонентами навчального процесу таким чином (див. рис), оскільки всі ці проблеми спрямовані на один кінцевий результат - забезпечення успішності навчання в єдності розвитку і виховання учнів. Так само взаємопов'язані і засоби досягнення результатів повноцінного навчання - активність і самостійність учнів, урахування їхніх вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення потреби в емоційній підтримці розумових зусиль.

Цілі

міцність знань, умінь і навичок як основа і необхідний компонент всебічного розвитку особистості;

забезпечення цілісності навчально-виховного процесу через поступове і систематичне засвоєння навчального матеріалу;

природовідповідність навчання на засадах врахування мнемічних особливостей молодших школярів;

фізичне та емоційне благополуччя дітей у як наслідок міцних знань.

Зміст

науковість, доступність, цікавість і значущість відомостей;

систематичність подачі навчального матеріалу;

наступність і перспективність навчальних уявлень

Способи організації навчання

індивідуалізація і диференціація навчання;

взаємозв’язок навчання і розвитку через врахування і використання навчального матеріалу, доступного для засвоєння у молодшому шкільному віці;

мотиваційне забезпечення навчання через мнемічну діяльність;

навчальне співробітництво вчителя та учня у проектуванні і прогнозуванні кількості та якості запам’ятованого матеріалу;

наочність навчання на основі вікових особливостей мнемічної діяльності молодших школярів

Результат навчання

міцність і дієвість знань, вмінь і навичок у сфері навчальної діяльності;

здатність до самонавчання та проведення пошуково-дослідничної діяльності

Проблема розвитку процесів запам’ятовування у структурі дидактичних понять

Основоположник наукової дидактики Я.А. Коменський у своєму фундаментальному творі “Велика дидактика" серед інших педагогічних проблем виділив і проблему міцності (ґрунтовності) навчання. Міцності знань можна досягти тоді:

“І. Коли ґрунтовно будуть розглядатися лише ті речі, які повинні дати користь.

ІІ. Займаючись, проте, всіма цими речами уже без будь-якого винятку.

Страницы: 1 2 3 4



Мовна діяльність молодших школярів
У ранньому дитинстві виникають потреби спілкування, які задовольняються за допомогою найпростіших засобів мови: гуління, белькотіння, а у віці близько року з'являються перші слова. З самого початку м ...

Стан організації контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в практиці роботи сучасної початкової школи
Для з’ясування стану організації та проведення контролю навчальних досягнень учнів із природознавства у шкільній практиці ми провели констатувальний експеримент. Його метою було проаналізувати сучасн ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net