Шляхи розвитку процесів запам’ятовування в учнів

Сторінка 2

Отже, процес сприйняття і засвоєння нових знань на основі попереднього досвіду, запасу знань та залежно від психічного стану дітей у момент сприйняття називається вступним повторенням, або аперцептивним (аперцепція) повторенням (Л.Д. Ніколенко).

Слід зауважити, що чим молодші учні, тим менше у них знань і досвіду, тим вагоміше місце в педагогічному процесі повинна займати аперцепція. Частина набутих протягом навчального року знань і навичок за час літньої перерви забувається, втрачається. Зникають, зокрема, ті навички, які потрібні для напруженої самостійної роботи, наприклад, під час виконання вправ, письмових робіт тощо.

Повторення на початку навчального року є основою для запобігання прогалинам у знаннях, мобілізації сил та знань, активізації мислення та діяльності учнів, успішного сприймання і міцного засвоєння нового навчального матеріалу.

Розглянемо особливості поточного повторення.

У процесі сприймання нового навчального матеріалу учні повинні його усвідомити і запам'ятати. Однак пояснення вчителя ще не забезпечує усвідомлення, осмислення і запам’ятовування учнями нових понять і термінів. Окремі з них частково усвідомлюють пояснення, але запам'ятовують лише фрагменти з нього. Частина дітей здебільшого зовсім не розуміє пояснення. У навчальному процесі молодших школярів таке явище можна спостерігати досить часто, особливо у процесі вивчення теоретичного матеріалу з української мови та математики. Тому на етапі сприймання, усвідомлення і первинного запам'ятовування учнями нового навчального матеріалу необхідно, крім інших способів, організовувати поточне повторення.

Основне завдання поточного повторення - запобігти забуванню вивченого, забезпечити тісний зв'язок нового навчального матеріалу з раніше вивченим. На думку дослідників, поточне повторення за незначної затрати сил і часу дає ефективніші результати, ніж інші види повторення [2, 55]. Цей вид повторення застосовується, коли новий навчальний матеріал органічно поєднує в собі у тій чи іншій формі елементи раніше вивченого, на яких акцентується увага учнів, або коли з викладом нового матеріалу пов'язуються відповідні місця з раніше опрацьованого. Залежно від цього, поточне повторення може бути пояснювальним і супровідним.

До пояснювального повторення вдаються тоді, коли у змісті навчального матеріалу є достатня кількість елементів старих знань, що служать опорою для створення необхідних асоціацій. При пояснювальному повторенні кожний наступний етап викладання охоплює щойно пройдені, але ще не досить засвоєні елементи. Чим молодші учні, тим частіше потрібно застосовувати пояснювальне повторення. Це забезпечує певну неперервність процесу, сприяючи надійному просуванню учнів у знаннях.

Пояснювальне повторення потребує від учителя будувати пояснення навчального матеріалу так, щоб основні його терміни, факти, визначення повторювалися кілька разів через певні інтервали часу. Для цього учитель повертається до цих елементів, повторюючи і висвітлюючи їх із нової точки зору, у нових, змінених ситуаціях та комбінаціях.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Основні напрямки оптимізації психічного розвитку дитини-дошкільника
В останні роки спостерігаються деякі зміни в системі дошкільного виховання. З одного боку, різко збільшилося число дітей, що не відвідують дитячі сади, з іншого боку – активно розвиваються різні секц ...

Соціально-політичні і правові аспекти олімпійського спорту
Сучасний ОС давно вже вийшов за рамки інтересів певної групи людей і організацій, зацікавлених тільки у розвитку спорту. Учасниками олімпійського руху є сьогодні дуже різні категорії осіб - державні ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net