Шляхи розвитку процесів запам’ятовування в учнів

Сторінка 8

Іноді навчальний матеріал вимагає додаткового самостійного повторення. Самостійна робота учнів у процесі поточного повторення охоплює в собі:

добирання прикладів до вивчених правил і понять;

застосування певних правил для пояснення тих чи інших дій;

порівняння вивчених предметів і явищ;

систематизацію й узагальнення предметів та явищ за певними ознаками;

знаходження різних способів досягнення поставленої мети.

Самостійне повторення, що має своїм безпосереднім завданням зберегти в пам'яті учнів особливо важливі або спеціальні елементи знань протягом тривалого часу, називається спеціальним повторенням. У більшості випадків для такого повторення відводиться окремий час. Спеціальне повторення часто застосовується для вироблення навичок. Наприклад, на уроках української мови вчитель відводить час для відновлення в пам'яті учнів орфографічних правил тощо.

Практична дидактика пропонує такі прийоми роботи у процесі організації поточного повторення:

1. Закріплення на уроці: коротке повторення нового матеріалу; перегляд матеріалу в підручнику; виписування тез; акцентування уваги на основних положеннях; встановлення взаємозв'язків у вивченому матеріалі.

2. Специфіка домашніх завдань: з коментуванням; з вибором варіанта завдання (диференціація).

3. Домашня робота: читання підручника; використання плану; складання плану; письмові відповіді на запитання; формулювання запитань з вивченого матеріалу; аналіз структурно-логічних схем; взаємодопомога учнів.

4. Опитування на уроці: індивідуальне; з усним коментуванням; з використанням ТЗН; з попередньою підготовкою; з опорою на план; з опорою на унаочнення; фронтальне усне; у процесі бесіди; у процесі дискусії; із застосуванням взаємоконтролю учнів; письмове п'ятихвилинне; письмове, більш глибоке; письмове самодиференційоване; по картках та перфокартах; тестове альтернативне; тестове з конструйованими відповідями; шляхом взаємоперевірки домашніх завдань; шляхом самостійних робіт; шляхом аналізу допущених помилок.

З усього зазначеного вище можна зробити висновок, що поточне повторення виконує такі функції:

1. Запобігає забуванню вивченого.

2. Забезпечує тісний зв'язок нового навчального матеріалу з раніше вивченим, що уможливить відтворення і застосування знань у змінених ситуаціях, у нових зв'язках.

3. Забезпечує ясність і глибину розуміння набутих знань, їх переосмислення.

4. Подовжує процес відтворення вивченого навчального матеріалу в різноманітних зв'язках.

5. Зберігає в пам'яті учнів найважливіші елементи знань протягом тривалого часу.

Таким чином, поточне повторення забезпечує перехід інформації з короткочасного "сховища" пам'яті у довготривале, але залишає нерозв'язаною таку проблему: велика кількість невпорядкованої інформації у довготривалому "сховищі" заважає швидкості відтворення. Отже, інформація повинна бути систематизована. Саме це завдання і виконує закріплювальне повторення.

Повернення до вивченого матеріалу відразу після його сприйняття або відтворення раніше сприйнятого навчального матеріалу з метою його систематизації, закріплення в пам'яті та вироблення певних умінь і навичок називається закріплювальним повторенням, яке найчастіше проводиться у кінці уроку.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13



Стан розробленості проблеми у практиці роботи вищих навчальних закладів
Інформаційні технології набувають усе більшого поширення в різних сферах освітньої та професійної діяльності. Їхні невичерпні можливості, розвиток комп’ютерних систем зв’язку сприяють формуванню інфо ...

Мета та зміст виховної роботи дошкільних установ з застосуванням української обрядовості
Метою концепції дошкільного виховання в Україні є формування основ духовності особистості, а основними завданнями є пробудження у дитини духовного початку, розвиток його в структурі особистості, форм ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net