Досвід реалізації західних та вітчизняних моделей щодо підтримки дітей з обмеженими функціональними можливостями

Педагогіка: історія і сьогодення » Проблема соціально-педагогічної підтримки дітей з обмеженими функціональними можливостями » Досвід реалізації західних та вітчизняних моделей щодо підтримки дітей з обмеженими функціональними можливостями

Сторінка 1

Сучасна політика держави щодо людей з обмеженими функціональними можливостями - це результат її розвитку протягом останніх 200 років. Значною мірою вона відображає загальні умови життя, а також соціальну та економічну політику в різні періоди часу. Протягом багатьох років політика стосовно інвалідів розвивалася від елементарного догляду у спеціальних закладах до навчання та до реабілітації людей, які стали інвалідами у дорослому віці.

До інвалідів у нашому суспільстві відносяться по-різному: одні - абсолютно байдужі до них, другі - жаліють їх, треті - активно допомагають їм. Крім того, існує стереотипне уявлення про інтелектуальну і психічну неповноцінність людини із серйозними фізичними вадами і прирікає її на повну ізоляцію.

Основною передумовою успішного вирішення даних проблем є державна політика щодо інвалідів. У зв‘язку з цим важливим завданням держави є забезпечення соціальної захищеності інвалідів, створення ними необхідних умов для індивідуального розвитку, реалізації інтелектуального чи творчого потенціалу. Це здійснюється завдяки участі інвалідів у відповідних державних програмах, розроблених на основі врахування виявлених потреб і регулювання надання соціальної допомоги у передбачених законодавством видах для усунення наявних перешкод. З цією метою держава визначає для дітей з обмеженими функціональними можливостями додаткові гарантії для реалізації їхніх прав і законних інтересів, проявляючи при цьому особливу турботу про дітей. Хоча на даний момент ці діти відносяться до найбільш незахищеної категорії населення.

Протягом останніх років було розроблено низку документів, згідно з якими державні структури, громадські об‘єднання, залучаючи до цього приватні ініціативи, покликані здійснювати заходи, спрямовані не лише на охорону здоров‘я і профілактику інвалідності, але й на створення умов для реабілітації інвалідів, задоволення їх інтересів, інтеграцій у суспільство і професійну діяльність.

В Україні протягом тривалого часу сформовано державну систему соціальної підтримки дітей-інвалідів й дітей з вадами психічного та фізичного розвитку, яка організаційно розподілилася між Міністерством освіти України, Міністерством охорони здоров‘я України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством у справах сім‘ї та молоді України, Державним комітетом України з фізичної культури та спорту.

Правові засади щодо задоволення особливих потреб дітей з обмеженими функціональними можливостями у соціальному захисті, навчанні, лікуванні, соціальній опіці та громадській діяльності відображені у Законах України:

"Про освіту";

"Про державну допомогу сім‘ям з дітьми";

"Про фізичну культуру і спорт";

"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

"Про пенсійне забезпечення";

"Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

"Про благодійництво та благодійні організації";

"Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні".

А також в Основних законодавствах України про культуру, в Основних законодавствах України про охорону здоров‘я.

Основні положення соціальної політики держави щодо дітей-інвалідів визначені у законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", який був прийнятий у березні 1991 року.

Даний закон відповідає міжнародним документам та передбачає медичну, соціально-трудову реабілітацію та адаптацію інвалідів, гарантує здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям. Законом також передбачаються пільги у наданні житла (хоч на практиці це дуже рідко виконується).

Страницы: 1 2 3 4 5



Індивідуальні особливості розвитку самоконтролю та саморегуляції старших дошкільників
Відповідно до досліджень, дитина володіє довільними формами поведінки, якщо вміє регулювати свої дії відповідно до правил, зразкам і нормам, виробленими суспільством, що задаються навколишніми доросл ...

Роль і значення культури мовлення вчителя початкових класів для його фахової діяльності
Культура мовлення учителя початкових класів ґрунтується на знаннях теоретичних основ, норм сучасної української літературної мови, що сприяє формуванню мовленнєвих умінь і навичок. Цей процес є довго ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net