Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика організації та проведення основних форм позаурочної роботи » Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи

Сторінка 1

Прийшовши на роботу в школу, учитель трудового навчання зіштовхується не тільки з проблемами ефективної організації навчального процесу, але і постановки позаурочної роботи зі свого предмета. По-перше, треба скласти її план; по-друге, визначити гурток, який він може створити, співвіднести зі своїми здібностями, можливостями й інтересами учнів; по-третє, продумати, які індивідуальні, групові і масові заходи можна провести з метою розвитку в школярів інтересу до техніки і праці.

Задача позанавчальної роботи складається в залученні учнів до суспільно корисної діяльності, стимулюванні їхньої ініціативи і самостійності, розвитку індивідуальних інтересів, схильностей і здібностей. Специфіка педагогічного керівництва нею полягає в здійсненні виховного впливу на життя школярів, їхня діяльність і поведінка не тільки на уроках, але і через різні позакласні заходи, включення учнів у різні види творчості, розвиток у них інтересу до техніки і праці.

Позанавчальна робота - органічна частина всієї навчально-виховної діяльності школи. Вона є продовженням і розвитком процесу, здійснюваного на уроках, і підлягає загальним навчально-виховним задачам. Позанавчальна робота відкриває додаткові можливості для реалізації міжпредметних зв'язків технології з іншими предметами, у першу чергу з фізикою, математикою, хімією, біологією, малюванням, кресленням.

Загальну координацію позакласних заходів у школі здійснює директор. Свої пропозиції в загально шкільний план позанавчальної роботи може внести кожен учитель. Це складова частина планованих їм позакласних занять у навчальному році.

По організаційній ознаці позакласні заходи, у тому числі і по техніці і праці, можна розділити на три види: індивідуальні, групові і масові. У першому випадку мова йде про керівництво роботою окремих учнів. У другому - в основному про організації гурткових занять, а в третьому - про масові заходи (предметні вечори, конкурси, олімпіади, виставки творчих робіт учнів і т.д.). Але потрібно знати, що індивідуальний підхід присутній у кожній з цих форм.

Найбільш розповсюдженою груповою формою організації позанавчальної роботи є гурток - добровільне об'єднання учнів, що виявляють підвищений інтерес до визначеної області знань і прагнуть займатися практичною діяльністю. Це може бути спільне вивчення питань техніки і технології, конструювання моделей, приладів і інших пристроїв, раціоналізаторська діяльність, науковий і технічний пошук. Заняття в гуртках характеризуються наявністю програми, регулярністю, тривалістю термінів і визначеним профілем роботи.

У шкільній практиці склалися наступні типи гуртків технічної творчості учнів:

1. Підготовчі технічні гуртки створюються в основному для молодших школярів. Тут вони поглиблюють отримані на уроках елементарні знання й уміння з техніки і технології, працюють з папером, картоном, жерстю, соломкою й іншим природним матеріалом, виконуючи нескладні моделі машин і механізмів, учбово-наочні посібники, іграшки. Як показує досвід, заняття в таких кружках служать гарною підготовкою для наступного залучення дітей у технічну і декоративно-прикладну творчість.

2. Предметні (науково-технічні) гуртки поєднують учнів середніх і старших класів. На базі шкільних майстерень звичайно створюють гуртки з столярної, слюсарної і токарської справи, електро- і радіотехнічні, конструюванню і шиттю одягу й ін. Знання й уміння, що здобувають тут школярі, виходять за рамки навчальних програм, створюються умови для самостійної творчості.

3. Спортивно-технічні гуртки - авіамодельні, ракетно-космічного моделювання, авто- і судомоделістів, картингістів, залізничного моделізму й ін. У них займаються учнів, що виявляють інтерес до спортивного моделювання, технічних видів спорту. Вони вивчають спеціальну техніку, роблять стендові і функціональні моделі літальних апаратів, автомобілів, судів, локомотивів і інших засобів транспорту, знайомляться з історією і перспективами розвитку техніки, беруть участь у змаганнях.

4. У виробничо-технічних гуртках учні займаються вивченням пристрою і роботи яких-небудь широко розповсюджених машин, апаратів або інших технічних об'єктів (автомобілів, мотоциклів, комбайнів, кіноапаратів і ін.), здобувають уміння і навички керування ними, догляду й обслуговування. Виконавши програму, учень одержує посвідчення, що полегшує придбання конкретної професії: шофери, комбайнера, кіномеханіка й ін.

5. Гуртки художньо-прикладної або декоративної творчості охоплюють учнів усіх вікових груп, що займаються художньою обробкою деревини, металу, лози, глини, макраме, в'язанням, вишивкою, виготовленням іграшок із тканини, хутра, роботою зі шкірою, клаптевою пластикою й ін. Отут створюються сприятливі умови для формування естетичного смаку, розвитку творчої індивідуальності

Страницы: 1 2 3 4



Вступ до іспанських університетів
Державні університети виділяють усього 5% місць іноземцям із країн, що не входять до Європейського союзу. Приватні навчальні заклади більш гнучкі, орієнтовані на зміни попиту робочого ринку Європи. В ...

Ступенева система освітньо-кваліфікаційних рівнів
В Україні у всіх приватних і більшості державних ВНЗ прийнято світову практику структурування освіти: після 4-річного навчання у ВНЗ є можливість отримати ступінь бакалавра, після 5-ти років - спеціа ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net