Сутність форми зображуваного предмета

Сторінка 1

К.Д. Ушинський говорив: «Всі діти майже без винятку — пристрасні малювальники, і школа повинна задовольняти цю законну і корисну пристрасть» . Основи малювання закладаються в школі. Закінчивши школу, учні вступають до технікумів, вузів, йдуть працювати на заводи і проводять практичну роботу, яка часто вимагає вміння зробити начерк, ескіз. Отже, на вчителів, що викладають малювання, лягає велика відповідальність за навчання дітей цього предмета. Щоб успішно навчати, вчитель повинен ясно уявляти завдання і чітко ставити перед собою запитання: для чого, з якою метою проводиться урок або ряд уроків, об'єднаних однією темою; що пророблятиметься на уроці, яких знань і навичок повинні набути учні.

Формою (з лат. – зовнішність, устрій) називають зовнішній вигляд, обрис предмета. Зором вона сприймається як щось ціле; при зображенні форма перебуває в тісній взаємодії з величиною і положенням у просторі.

Відповідно до програми з образотворчого мистецтва, у плані форми діти повинні мати сформовані навички образотворчої діяльності у таких сферах, як відображення основних геометричних форм та видів і типів ліній, складових частин в будові людини, птахів, тварин, будівлі, взаємозв’язку основної форми та частин, виражальних можливостей лінії та силуетної форми, симетрії як засобу гармонізації форми.

Також діти повинні вміти проводити лінії різного виду графічними інструментами, пензлем; від руки малювати округлі форми силуетом та лінією (фарбами – пензлем та пальцем, а також графічними інструментами та матеріалами); спостерігати, порівнювати і підставляти нескладні форми та їх частини за характером та розмірами; передавати основний, узагальнений характер форми силуетом або лінією у зображенні на площині, чи в об’ємі у ліпленні; на елементарному рівні створювати певний за характером образ засобами лінії.

У плані композиційної образотворчої діяльності діти повинні вміти повністю заповнювати площину аркуша за допомогою великого зображення (крупним планом) та рівномірного розташування зображуваних елементів, мати елементарне уявлення про узгодження форми і декору, а також свідомо вибирати положення аркуша паперу залежно від форми об’єкту зображення.

З розвитком дитини збагачується її досвід, удосконалюється сприймання предметів, їхньої форми. В учнів початкових класів за умов навчальної і трудової діяльності накопичуються глибші знання про форму плоских і об'ємних предметів, про їхнє, положення в просторі.

Вивчення форми в процесі графічної діяльності на заняттях з образотворчого мистецтва має два етапи:

1) зображення умовно-плоских предметів у фронтальному положенні з передачею лише двох вимірів;

2) малювання умовно плоских і об'ємних предметів у перспективі, тривимірному зображенні предметів на двовимірній площині .

Натурою для вивчення і малювання у фронтальному положенні є предмети, що близькі до плоских геометричних форм (квадрата, прямокутника, трикутника, кола, овалу та їхніх комбінацій). Наприклад: прапорці, вимпели, журнал, конверт, шахова дошка, портфель, декоративна тарілка, тенісна ракетка, слюсарні, музичні та інші інструменти (молоток, лучкова пилка, лобзик, лопата, ножиці, балалайка), а також предмети рослинного і тваринного світу (листя і гілки дерев, квіти, комахи).

У навколишньому житті є багато умовно-плоских предметів. З них потрібно вибирати такі, які відповідали б завданням навчання. Моделі за формою і кольором слід добирати такі, які б підсилювали інтерес до малювання. Практичні заняття з малювання умовно-плоских предметів, розміщених перед тими, хто малює, у фронтальному положенні, яке не вимагає передачі перспективи, допоможуть їм більш правильно зрозуміти складний процес малювання з натури, засвоїти основи графічної грамоти (поняття про форму, пропорції, конструктивну будову, просторове положення предмета, колір та ін.); здобути знання, уміння й навички в зображенні плоских предметів.

У процесі навчання реалістичного зображення малюнка, основними завданнями є розвиток сприймання натури та зображення її форми на площині графічними засобами за законами зорового сприйняття. Тому під час практичних занять з малювання особливу увагу слід звертати на правильне сприймання натури тими, хто малює, на розвиток їхньої спостережливості, виховання вміння аналізувати натуру.

У процесі сприймання натури головну роль відіграють органи зору тих, хто малює, тому завданням педагога є виховання в них уміння цілеспрямовано спостерігати: порівнювати між собою предмети, їхні частини, встановлювати між ними схожість і розбіжність, визначати форму, пропорції, конструктивну будову, просторові ознаки, виділяючи в них естетичний зміст.

Страницы: 1 2 3 4



Самовиховання — кінцевий результат виховання
Провідними методами: самопізнання є самоспостереження, самооцінка, самовипробування, самоаналіз. Самоспостереження включає: а) самоопитування — людина запитує сама себе; б) згадування: порівняння тог ...

Типи уроків та їх структура
У дидактицi iснують рiзнi піходи до класифікацій уроків. Зокрема, класифiкують уроки за способами їх проведення (урок-лекцiя, кiноурок, урок-диспут, урок-бесiда, лабораторний урок та iн.); за етапами ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net