Ефективність впровадженого циклу занять з розвитку уяви молодших школярів засобами вербальних ігор Джанні Родарі

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі » Ефективність впровадженого циклу занять з розвитку уяви молодших школярів засобами вербальних ігор Джанні Родарі

Сторінка 1

Щоб визначити ефективність впровадженого циклу розвиваючих занять, було проведено повторне дослідження за методикою «Малюнок».

Повторна діагностика проводилась в тій же формі, за тих же умов, що і первинна. Для аналізу результатів дослідження використовувались однакові показники.

Для порівняння в таблиці 2.3.1. наведемо показники первинної і повторної діагностик.

Таблиця 2.3.1.Порівняльний аналіз рівнів розвитку уяви молодших школярів до та після впровадження циклу розвиваючих занять (за результатами повторної діагностики)

Результати первинної діагностики

Результати повторної діагностики

Рівні

Дуже високий

Високий

Середній

Низький

Дуже низький

Дуже високий

Високий

Середній

Низький

Дуже низький

Відсотки (%)

0

10

55

35

0

0

25

60

15

0

За даними таблиці для наочності побудовано графік динаміки розвитку уяви молодших школярів.

Рис. 2.3.1. Динаміка розвитку уяви молодших школярів (за результатами первинної та повторної діагностики)

Порівнюючи дані діагностик, бачимо, що після впровадження розвиваючих занять рівні розвитку уяви підвищились. На дуже високому рівні не було виконано жодної роботи, зате кількість малюнків, виконаних на низькому рівні зменшилась на 20%. Відсоток досліджуваних з високим рівнем розвитку підвищився на 15%, а з середнім рівнем – всього на 5%. На підставі результатів повторної діагностики можна зробити висновок, що розроблений цикл занять є ефективним щодо підвищення рівнів розвитку уяви молодших школярів.

В першому дослідженні було помітно, що учні не надто переймались виконанням заданої роботи, їм було важко зібратись і вигадати щось незвичне. Багато хто дивився малюнок сусіда і використовував чужу ідею для своєї роботи. Малюнки були передбачувані: хлопчики зображували машини, а дівчата – квіти чи звірів.

Повторне дослідження показало, що проведені з учнями розвиваючі заняття мали значний вплив. Малюнки покращились за всіма показниками, заданими в методиці дослідження. Щодо головних об’єктів малюнків можна сказати, що вони стали різноманітнішими, цікавішими, більш незвичними і детально опрацьованими, без повторень. Спираючись на спогади про проведені заняття, учні використовували те, що вигадували, виконуючи завдання. Наприклад, один хлопчик намалював крилатий замок у хмарах. До того ж, у них більше не було потреби підглядувати чужі ідеї, бо завдяки виконаним вправам у кожного було достатньо своїх нових вигадок, або тих, що запам’ятали в процесі колективних занять. Тобто, за результатами дослідження можна сказати, що покращились показники відтворюючої уяви.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



«Сродна» праця – джерело радощів та морального вдосконалення людини
У процесі розвитку суспільства праця була рушійною силою розвитку людини. Вона удосконалювала знаряддя, розвивала свій мозок, співіснувала з подібними собі, що збагачувало її досвід. Працюючи, людина ...

Система заохочень науково обдарованої студентської молоді
Важливу роль у роботі з науково обдарованою студентською молоддю відіграє, на наш погляд, система заохочень. Кращі студенти повинні мати постійну і відчутну мотивацію щодо відмінного навчання, творчи ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net