Складові процесу розв'язування задач

Розглянуті вимоги стосуються і самостійного читання задач учнями. Діти повинні засвоїти, що в процесі читання треба запам'ятати або виписати числові дані, виділити запитання задачі і найбільш важливі слова, які стосуються даних і шуканого числа, а також з'ясувати незрозумілі слова.

Для сприймання задачі в процесі читання важливу роль відіграє правильна постановка логічного наголосу, особливо в запитанні задачі. Виділення різних слів веде до зміни характеристики заданої ситуації. Гак запитання: "Скільки червоних кружечків вирізав Андрійко?" можна прочитати з чотирма відтінками:

Скільки червоних .? (а не іншого кольору)

Скільки . кружечків .? (а не інших фігур)

Скільки . вирізав .? (а не накреслив)

Скільки . Андрійко? (а не хтось інший)

Якщо характеристика ситуації, визначена запитанням, збігається з тією, яка є в умові, то таке читання сприяє кращому розумінню задачі.

Розвитку вміння правильно ставити логічний наголос допомагають завдання на зразок такого:

прочитай запитання по-різному;

першого разу виділи таке слово, щоб запитання відповідало першій умові;

другого разу виділи слово, щоб запитання відповідало другій умові і т, д.

1. Умова

Оля вирізала 8 зелених кружечків, а Наталя на 2 більше.

Запитання

Скільки зелених кружечків вирізала Наталя?

2. Умова

Миколка вирізав 5 трикутників, 3 квадрати, а зелених кружечків стільки, скільки трикутників і квадратів разом

Запитання

Скільки зелених кружечків вирізав Миколка?

Скільки трикутників і квадратів вирізав Миколка?

3. Умова

Оленка вирізала 10 зелених і синіх кружечків. Синіх кружечків вона вирізала 6.

Запитання

Скільки зелених кружечків вирізала Оленка?

4. Умова

Вітя накреслив і зафарбував на аркуші 8 зелених кружечків. Кілька кружечків він вирізав для аплікації. На аркуші залишилося 3 кружечки.

Запитання

Скільки кружечків вирізав Вітя для аплікації?

В учнів слід поступово виховувати таку навичку:

при першому читанні задачі треба уяснити ситуацію, яка в ній описується, і обов'язково виділити запитання;

при другому читанні намагатися виділити в умові те, що відповідає запитанню.

2). Аналіз задачі і складання плану її розв'язання.

Учень може успішно розв'язати задачу, якщо розумітиме значення слів і виразів, з яких їх побудовано. На початку навчання і при розгляді нових задач усвідомлення значення слів та зв'язків між величинами досягається через відтворення тієї реальної проблемної ситуації, моделлю якої є задача. Дедалі частіше застосовується вербальний (словесний) аналіз задачі.

Для з'ясування життєвого змісту задачі використовується предметне моделювання, інсценування, практичне виконання дій, наочні посібники. Моделюванням є мислене відтворення ситуацій.

Розглянемо на прикладі предметне моделювання.

Задача

Хлопчик спіймав 6 рибок.2 найменші рибки він випустив у річку. Скільки рибок залишилося у хлопчика?

Обладнання: відерце і зображення рибок, вирізане з наперу.

Учитель: У задачі сказано, що хлопчик впіймав 6 рибок. Покладемо їх у відерце. (Показує 6 рибок і кладе у відерце). Далі сказано, що дві найменші рибини він випустив у річку. (Вчитель виймає з відерця 2 рибки). Що треба взнати? (Відповідь). Яку треба виконати дію, щоб взнати скільки рибин залишилося у відерці?

Моделювання привело до виконання операцій над предметною множиною, проте остачу визначають не безпосередньо перелічуванням предметів, а за допомогою дії віднімання.

Вербальний аналіз в широкому розумінні містить семантичний аналіз і знаходження способу розв'язування задачі. Суть семантичного аналізу полягає в тому, що на основі аналізу тексту задачі визначають окремі значення величин, а також відношення, які їх зв'язують. Таким аналізом передбачається:

поділ задачі на частини, кожна з яких є словесним завданням певного елемента задачі;

визначення слів-ознак, що характеризують відношення між величинами, а отже і відповідну арифметичну дію.

Під час аналізу треба з'ясувати, скільки величин розглядається в задачі та які вони мають значення. Задавання кожного значення величини складається з трьох частин:

назви величини;

зазначення особливості певного значення;

числового значення, якщо воно відоме.

Якщо числове значення не задано, то воно є невідомим, і якщо, крім того, до завдання цього невідомого значення входить запитання "Скільки?" чи вимога "Знайти", то це значення шукане.