Для полегшення керування процесом відтворення знань і умінь школярам надається опора для згадування. Вона буває словесною або наочною. Словесна передбачає вказівку на місце, час, джерело засвоєння (Наприклад, "пригадайте екскурсію в парк, якого кольору бруньки на деревах і кущах взимку? Розкажіть про відтінки снігу. Пригадайте, у другому класі ви вивчали як називається .?" і т. ін.). Наочна опора — це різні види засобів наочності (наприклад, подивіться на малюнок і пригадайте, якими є кущі).
Необхідні знання, які здобуваються з різних джерел для відповіді на репродуктивно-пізнавальні запитання бесіди є результатом виконання пізнавальних дій. Серед них: перцептивні (подивіться ., послухайте ., торкніться ., назви частин); практичні (виміряйте довжину ., зважте ., підніміть .) і т. ін. У формулюваннях такого виду запитань зазначається дія, яку потрібно виконати, щоб відповісти на них. (Наприклад, подивіться на небо, якого кольору воно стало з настанням осені; прочитайте у підручнику абзац . на сторінці . і розкажіть . і т. ін.). Ці запитання спрямовують пізнавальну діяльність дітей. Однак відповідь учень зможе дати тоді, коли він володіє умінням виконувати зазначені дії, знає об'єкти, яких вони стосуються і має достатній життєвий досвід, і запас слів, щоб побудувати речення.
Значна частина запитань у бесіді спрямована не тільки на відтворення чи отримання готових фактів, а й передбачає складну розумову діяльність: порівняння, виділення істотних ознак, узагальнення, систематизацію, встановлення взаємозв'язків і взаємозалежностей. На такі запитання учень повинен мати досвід активної аналітичної діяльності.
Обов'язковим є аналіз змістової та процесуальної сторони кожного запитання у бесіді. Порівняння їх із можливостями учнів дозволяє зробити бесіду ефективним методом не тільки оволодіння змістом, але й розвитку пізнавальної активності школярів.
Наведемо фрагмент уроку, з теми „Зміни у неживій природі з настанням осені” зокрема зміст бесіди, мета якої є формування уявлення про зміни, які відбулися у неживій природі із настанням осені. Власне предметний зміст має такі смислові частини:
1. З настанням осені сонце опустилося нижче над небосхилом.
2. Повітря стало холодним.
3. Небо стало сірого кольору, воно вкрите хмарами.
4. Часто ідуть дощі.
Спочатку аналізується мета бесіди і виявляються опорні знання й уміння, які необхідно актуалізувати. В цій ситуації опорним є уявлення про неживу природу, яке сформоване в учнів на попередніх уроках. Актуалізація перед бесідою дозволяє учням зрозуміти мету і мати опору для відповідей. В кінці бесіди робиться загальний висновок.
1. Актуалізація опорних знань може здійснюватися за допомогою різних прийомів:
а) Пригадайте, матеріал попередніх уроків і скажіть, на які дві частини поділяють природу?
— Назвіть об’єкти живої природи.
― Назвіть об’єкти неживої природи.
б) Подивіться на малюнки, які знаходяться у правій частині дошки.
— Назвіть об'єкти, які на них зображені. До якої частини природи вони відносяться?
— Подивіться на малюнки у лівій частині дошки. До якої частини природи відносяться зображені на них об'єкти?
— Отже, на які дві частини поділяють природу?
в) Пригадайте, на які дві частини поділяють природу.
Подивіться на картину. Назвіть об’єкти неживої природи.
— Зробіть висновок, що в природі відносять до неживої природи.
2. Постановка мети бесіди її усвідомлення учнями.
— Яка пора року минула? Назвіть пору року, що настала.
Формування комунікативно-мовленнєвих умінь у контексті сучасної методики у 4
класі
Проблема взаємозв’язку мовної освіти і мовленнєвого розвитку учнів визначила нові змістові лінії навчання української мови: комунікативну, лінгвістичну та лінгво-українознавчу, виникла необхідність у ...
Психолого-лінгвістичні основи розвитку мовлення учнів початкових класів
Мовний розвиток дитини у молодшому шкільному віці щодалі більше привертає увагу сучасних дослідників у галузі педагогічної психології. Психологічним підґрунтям навчання молодших школярів усного й пис ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>