Загальна характеристика передового досвіду використання розвивального потенціалу бесіди

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі » Загальна характеристика передового досвіду використання розвивального потенціалу бесіди

Сторінка 1

Використання бесіди у передовому педагогічному досвіді виявляє свою специфіку на різних уроках.

На уроках рідної мови у початковій школі дуже поширений евристичний метод. Суть цього методу полягає в організації через діалог пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача, і вони під керівництвом учителя «відкривають» нові для себе знання.

Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається актуалізація опорних знань школярів, тобто повторення того матеріалу, який є опорним для усвідомлення нових знань. Наприклад, вивчаючи іменники-назви опредмечених дій і ознак, доцільно повторити істотні ознаки іменників (називають предмети, відповідають на питання х т о? щ о?), дієслів (називають дію, відповідають на питання що робить?) та прикметників (називають ознаку, відповідають на питання який?). Крім того, потрібно актуалізувати уміння групувати однокореневі слова.

На, другому етапі учням пропонується пізнавальна задача, вони усвідомлюють необхідність її вирішення (наприклад, прочитайте слова, знайдіть серед них споріднені і запишіть їх парами: сміх, боротися, сміятися, зелень, боротьба, зелений).

На третьому етапі вчитель у ході евристичної бесіди спрямовує дітей, на аналіз мовних фактів і формування власних висновків. Це, наприклад, може відбуватися так:

Вчитель: Які групи слів ви виписали?

Учні: Сміх,— сміятися, зелень — зелений, боротьба — боротися.

Вчитель: Що означають слова кожної групи?

Учні: Назву дії чи ознаки.

Вчитель: На яке питання відповідає слово „сміх”? Що означає? А слова „зелень”, „боротьба”? До яких частин мови ви віднесете слова кожної групи і чому?

Учні: До іменників, дієслів і прикметників, тому що відповідають на питання „що?” „що робить?” „який?”

Вчитель: Назвіть виписані вами іменники і поясніть, чому ви їх віднесли до цієї частини мови.

Учні: Слова „сміх”, „зелень”, „боротьба” відповідають на питання „що?” На питання „хто? що?” відповідають іменники.

Вчитель: Що ж нового про іменники ви дізналися?

Учні: Іменники можуть мати значення дії чи ознаки, але при цьому відповідають на питання „щ о?”.

Отже, користуючись евристичною бесідою, вчитель спрямовує пошукову діяльність дітей у потрібне русло, підводячи їх поступово до висновку і тим активізує їх навчальну діяльність.

Специфічним методом на уроках читання є узагальнююча бесіда. Узагальнююча або підсумкова бесіда проводиться на завершення всієї попередньої роботи і спрямована на виявлення ідеї твору та аналіз авторського задуму.

Шаблону в організації цього етапу уроку не повинно бути. Порядок заключної бесіди визначається або будовою, або жанром твору. Наприклад, у кінці оповідання О. Пархоменка «Завтра новосілля» автор не вказує, що ж порадила вчителька Грицеві залишити в ній, покидаючи приміщення старої школи. У тексті ставиться запитання: «Невже ж Гриць такий зразковий, що йому нічого позбутися при переході до нової школи?». Це означає, що учні самі мають висловитись з природу поведінки Гриця, а отже засудити його поведінку і дати пораду для виправлення недоліку.

Таким є задум автора. Якщо учні розкриють його, мета уроку досягнута: діти зрозуміли зміст твору, його спрямованість і висловили своє ставлення до описуваних подій.

К. Калчев, автор оповідання «Кому дісталось зайчатко?», наголошує на тому, що скромність — позитивна риса, яку поважають дорослі. Щоб дійти такого висновку, треба відповісти на запитання: „кому дісталося зайчатко?” Це запитання міститься у заголовку. Відповідь на нього і обґрунтування цієї відповіді становлять ту думку, яку автор передає своїм читачам. Отже, розгляд причин, чому саме Світлані дісталось зайчатко, становить основу підсумкової бесіди, яка забезпечить висловлення морального висновку про цінність такої риси вихованої людини, як скромність. Заключну бесіду не слід розтягувати, адже і зміст, і послідовність викладу, і художнє втілення головних думок частин були з'ясовані. Залишається лише кількома узагальненими запитаннями підвести учнів до відповіді, яка й формулюватиме ідейний зміст твору. Необхідно, щоб питання були цікавими, пізнавально-проблемними, збуджували думку й пам'ять учнів, допомагали побачити нове, не помічене.

Діалогічна форма пояснення (бесіда) на уроках математики активізує діяльність учнів, розвиває в них уміння спостерігати і аналізувати математичні явища, робити узагальнення, підводити окреме під загальне. Вона є важливим засобом організації колективної роботи на уроці та індивідуального підходу до учнів. Така форма пояснення нового матеріалу найбільше відповідає віковим особливостям молодших школярів.

Метод бесіди застосовується для ознайомлення з такими матеріалами: закономірностями (властивості арифметичних дій, взаємозв'язки між математичними поняттями, зв'язки між компонентами і результатами арифметичних дій, пропорційна залежність між величинами); знаннями практичного характеру, які вводяться на підставі теоретичних знань (обчислювальні прийоми, прийоми розв'язання рівнянь, знаходження числових значень величин за відомими формулами); задачами нового виду.

Страницы: 1 2 3 4



Соціально-психологічні особливості групи навчання
Я обрала дітей 8 класу (14-15 років), вони є учнями середнього шкільного віку. Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років) є перехідним головним чином в біологічному сенсі, оскільки це вік статевого д ...

Позашкільна та дошкільна освіти
До найбільш досліджених у до еміграційний період, безперечно, слід віднести питання дошкільного виховання, яке було «одною з основних ідей її національного світогляду». Порівняльний аналіз творів дош ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net