Загальна характеристика передового досвіду використання розвивального потенціалу бесіди

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі » Загальна характеристика передового досвіду використання розвивального потенціалу бесіди

Сторінка 3

Бесіду на уроках природознавства проводять тоді, коли можна звернутися до фактів, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Проте бесіду можна побудувати і на маловідомому або навіть не відомому учням матеріалі при умові використання дидактичного матеріалу, картин, таблиць, карт, кіно- або діафільмів тощо. Її проводять у формі запитань учителя і відповіді учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.

Щоб ставити запитання учням учитель, готуючись до бесіди, повинен враховувати вік учнів, їх розумовий розвиток, рівень знань із раніше вивчених тем, відомості, які дістають учні з кінофільмів, радіо- і телепередач, науково-популярної літератури тощо.

У II і III класах зміст запитань стосується в основному зовнішнього вигляду предмета — його назви, форми, величини, кольору, частин тощо. У IV класі зміст запитань ускладнюється, починаючи із зовнішнього вигляду предмета або явища, вони повинні привести до розкриття внутрішньої сутності, пояснити причинно-наслідкові зв'язки. (Чому саме такий колір мають тварини пустині? Чому на Чорноморському узбережжі Кавказу цілий рік зеленіють і розвиваються рослини? Яке літо? Чому?)

Можна проводити бесіду на різних етапах уроку: при опитуванні вивченого матеріалу, при закріпленні його тощо. У II класі за допомогою бесіди учнів підготовляють до читання статей природничого змісту. Є бесіди роз'яснювальні, контрольні і заключні. Роз'яснювальні мають на меті виклад і пояснення нового матеріалу, контрольною вчитель перевіряє правильність засвоєння вивченого матеріалу учнями, заключною узагальнюються і систематизуються знання учнів, наголошується на основному.

Проводять бесіди на основі спостережень, дослідів, статей з підручника, розповіді вчителя, екранних засобів, за планом або картою, картиною тощо.

На основі спостережень бесіду проводять, щоб забезпечити вірне сприймання учнями навколишньої дійсності, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети і явища природи. Послідовно ставлячи запитання, вчитель пропонує дітям уважно розглянути предмет, спрямовує їх увагу на головні ознаки предмета або явища, допомагає сформулювати результати спостережень, зробити висновки.

На основі дослідів бесіду проводять для того, щоб виявити як учні зрозуміли зміст виконаного досліду, пояснити причину спостережуваного явища, з'ясувати, який висновок можна зробити, де буває подібне явище в природі, де використовується тощо. Проведенню такої бесіди передує виконання дослідів учнями під керівництвом учителя.

Бесіду на основі прочитаної статті проводять, щоб виявити як діти розуміли описаний дослід, явище, особливості предмета або господарської діяльності населення певної місцевості. Учитель ставить запитання за допомогою яких виявляє знання учнів, систематизує і доповнює їх.

У III класі природничий матеріал дається у формі оповідань, віршів, ділових статей. Перед читанням учитель за допомогою послідовного ряду запитань підводить дітей до свідомого сприймання прочитаного, формує чітке уявлення про предмет або явище. Набуті знання під час бесіди систематизуються, поглиблюються і розширюються за допомогою підручника. Статтю можна поділити на частини, до кожної з яких потім підібрати запитання.

Після розповіді вчитель виявляє, як діти зрозуміли зміст викладеного і засвоїли новий матеріал, а також як систематизують знання.

Обов'язковою є бесіда під час використання на уроках природознавства екранних засобів. За допомогою бесіди проводяться актуалізація знань і постановка конкретних завдань, що забезпечує активізацію сприймання. За допомогою бесіди вчитель керує сприймання кожного кадру діафільму, діапозитивів. Застосовують бесіду, щоб з’ясувати зміст переглянутого кінофільму (діафільму), систематизувати й узагальнити набуті знання.

Бесідою, яку проводять за картиною, вчитель досягає конкретизації природничого матеріалу, створення відповідного уявлення, кращого засвоєння матеріалу. На уроці використовують картини, які відповідають певній темі. Найчастіше картини аналізують від загального до окремого: що показано на картині? що зображено на передньому плані? що зображено справа? тощо. Одночасно вчитель пояснює особливості предмета або явища. У кінці бесіди ставляться узагальнюючі запитання.

При проведенні бесіди за картою доцільно використовувати вже відомий матеріал. Учитель повинен, спираючись на відоме, розкривати нове. Наприклад, учитель пропонує знайти гори Карпати. В якому напрямку простягаються гори Карпати? Яка річка бере початок у горах і тече на південь? Куди вона впадає? Яка низовина розташована на захід від гір? тощо.

Страницы: 1 2 3 4



Історія
Екологічна освіта України має багату історію – від появи у вищих навчальних закладах (ВУЗ) України перших навчальних курсів з питань екології, охорони навколишнього середовища і раціонального природо ...

Самоконтроль і розвиток умінь виразного мовлення
Як уже зазначалося, виразності мовлення досягають умілим інтонуванням залежно від змісту, умов спілкування, а також доречним вживанням зображальних засобів (епітетів, метафор, порівнянь тощо), засобі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net