IV форма.Спираючись на спостереження учнів за об’єктом, учитель повідомляє про такі зв’язки між явищами, які безпосередньо сприймати неможливо, або робить висновки й узагальнення.
V форма.За допомогою слова або наочності вчитель інструктує відносно дій чи способів дій, які треба виконати.
VI форма.За допомогою слова вчитель характеризує способи діяльності, які учні повинні знати і показом супроводить інструктаж.
Залежно від завдань, поставлених на уроці, ефективними є такі форми поєднання слова і наочності: якщо учнів треба ознайомити із зовнішніми ознаками предмета, доцільно використати І, але не III форму; для встановлення зв’язків і взаємозалежностей між явищами слід обрати II, але не IV; для досягнення міцності засвоєння знань найефективнішими є І і II форми.
На підсумковому етапі дослідження шляхом повторного опитування (анкетування) нами було виявлено ефективність запропонованої експериментальної системи. Дослідження було проведено на базі експериментальних шкіл м. Тернополя і області, виконувало роботу 90 учнів.
На запитання: ”В чому Ви вбачаєте шляхи поліпшення розвивального потенціалу бесіди?” ми отримали результати, які представлені на малюнку 1.1.
Малюнок 1.1.
Згідно з отриманими результатами шляхи поліпшення розвивального потенціалу бесіди, опитувані, вважають у доступній формі формулювання запитань. Так вважає 57% анкетованих, що становить більшість опитаних.
Отже, проблемою питання щодо застосування бесіди у навчальному процесі початкової школи є: недостатньо матеріалу, не розуміння дидактичного потенціалу бесіди, невміння доцільно побудувати мікроструктуру і знайти в ній місце для бесіди тощо.
Основним критерієм ефективності проведеного дослідження (опитування школярів) стали показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили 4 рівні (за Г. Щукіною):
низький - пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);
середній - пізнавальний інтерес пов'язаний із зовнішніми ознаками об'єкту пізнання (учні дають запитання типу „Що це?");
високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із з’ясуванням причинно-наслідкових зв'язків, які пояснюють суть об'єкту пізнання (учні дають запитання типу „Чому?”, „Як?”);
дуже високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями зі своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).
Узагальнення одержаних даних представлено у систематизуючій таблиці 1.4.
Таблиця 1.4.
Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів у процесі експериментальної роботи.
Рівні сформованості пізнавального інтересу |
На початку експерименту |
Наприкінці експерименту | ||
Контрольний |
Експериментал. |
Контрольний |
Експериментал. | |
Дуже високий |
24% |
22% |
35% |
40% |
Високий |
47% |
45% |
43% |
50% |
Середній |
30% |
29% |
25% |
10% |
Низький |
8% |
10% |
6% |
1% |
Місце розваг у системі фізичного виховання дошкільників
Розваги значно розширюють арсенал засобів фізичного виховання дошкільників. Досвід дитячих спортивних шкіл, в яких працюють з групами дошкільників, а також дошкільних заходів свідчить про те, що напо ...
Із історії розвитку
подільності
Протягом більше 25 століть задачі теорії чисел були улюбленою областю дослідження визначних математиків і багатьох тисяч дилетантів. В теорії чисел значне місце відводиться теорії подільності цілих ч ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>